Кабмін пропонує Раді дати учасникам АТО пільгу в 50% на доступне житло
Лютий 17, 2016
Малі та середні виробники за допомогою організації ОЕСР зможуть отримати кошти для започаткування та розвитку власного бізнесу
Лютий 24, 2016
Показати все

Валютні кредити зможуть реструктуризувати

1360077932_4

Валютні кредити

17 лютого 2016 року в Верховну Раду народними депутатами Олександром Вілкулом та Денисом Дзензерський був внесений законопроект №4004-1 «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за споживчими кредитами в іноземній валюті».

Основною метою законопроекту є визначення цивілізованих шляхів вирішення проблеми реструктуризації кредитів в іноземній валюті громадян України із забезпеченням збалансованих і зважених рішень, які не допустять колапсу банківської системи України.

Реструктуризації будуть підлягають зобов’язання позичальника за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті:

кредит в іноземній валюті був наданий позичальнику з метою придбання нерухомості або під його заставу, а загальна сума заборгованості за таким договором (основна сума кредиту та нараховані, але не сплачені відсотки за рік, що передує даті такої реструктуризації) за станом на 1 січня 2015 роки не перевищує 2,5 млн грн. за офіційним курсом Національного банку України;
кредит в іноземній валюті був наданий позичальнику з метою придбання єдиного житла або майнових прав на єдине житло, передане в забезпечення виконання зобов’язань позичальника за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, або придбання земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який є або стане в майбутньому єдиним житлом позичальника;
загальна сума заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті, які забезпечені заставою і не перевищує 500 тис. грн. за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2016 року.
Також реструктуризації, згідно з цим Законом, підлягають зобов’язання позичальника за договором про надання кредиту в іноземній валюті, що відповідають одному з ознак, передбачених ч. 1 цієї статті, право вимоги за якими відступлені банком за договором уступки права вимоги та / або договором факторингу іншій установі.

Варто відзначить, що реструктуризація за вказаними зобов’язаннями буде проводитися, якщо така заборгованість за кредитним договором враховується на балансовому рахунку банку (іншої фінансової установи) за станом на 1 січня 2016 року або на дату проведення такої реструктуризації.

Так, банк (інша фінансова установа) за письмовою заявою позичальника, який має зобов’язання за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті, наданої банку в строки, передбачені цим законом, буде зобов’язаний провести реструктуризацію. Позичальник зобов’язаний укласти відповідні договори та / або вчинити відповідні угоди і / або зробити всі необхідні передбачені законодавством України дії, спрямовані на проведення реструктуризації зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті.

Крім цього, банку (іншій фінансовій установі) забороняється вимагати від позичальника сплати будь-яких платежів, зборів, комісій і т.д. в свою користь за проведення та оформлення реструктуризації зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті.

Законопроектом передбачається зміна валюти зобов’язання в іноземній валюті за курсом встановленим Національним банком України станом на 1 січня 2016 роки з умовою прощення боргу не менше 2/3 частини реструктуризованої заборгованості. При цьому на різницю між сумою заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті, і сумою вибачення за кредитом, банк (інша установа) встановлює норму фіксованої процентної ставки в розмірі 0,01% річних.

Разом з цим, кредитор зобов’язаний змінити форму погашення кредиту, включаючи збільшення терміну кредитування з урахуванням вимог Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема: частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не повинна перевищувати 35% сукупного місячного доходу сім’ї. Законопроект передбачає прощення позичальникам штрафних санкцій, які виникли через неналежне виконання ним своїх зобов’язань.

Цікавими є і положення, які запропоновано внести до Цивільного кодексу і Цивільного процесуального кодексу.

Так, в Цивільному кодексі пропонується ч. 3 ст. 13 викласти в такій редакції: «3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій юридичній особі, а також зловживання правом в інших формах, в т.ч. подвійне стягнення одного і того боргу з одного і того ж особи з одного і того ж договору, різними способами примусового стягнення; встановлення непропорційно великої суми компенсації, або неустойки чи пені, або штрафу в розмірі, що перевищує більше 50% вартості продукції (товару, роботи, послуги) ».

Ч. 2 ст. 16 буде говорити про те, що «суд відмовляє в захисті цивільних прав та інтересів особи в разі порушення нею положень частин 2-5 ст. 13 цього Кодексу », тобто і в разі вищевказаних положень.

Народні депутати пропонують ч. 4 ст. 591 викласти в такій редакції: «4. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, зобов’язання по основних і / або забезпечувальних угоді припиняються ».

Такий стан буде і в ч. 2 ст. 607: «2. Якщо суми, отриманої від реалізації предмета застави (іпотеки), недостатньо для повного задоволення всіх вимог заставодержателя (іпотекодержателя), зобов’язання по основних і / або забезпечувальних угоді припиняються ».

Що стосується Цивільного процесуального кодексу, то запропоновано ч. 1 ст. 205 України, яка визначає підстави до закриття провадження у справі доповнити пунктами 8, 9, 10 такого змісту: «8) кредитор звернувся з позовом про стягнення того ж розміру боргу по тій же угоді, за якою на момент звернення до суду кредитором, була здійснена виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на майно в рахунок погашення розміру боргу за такою угодою, тобто подвійне стягнення; 9) розглядається позов про звернення стягнення заставного (іпотечного) майна в рахунок погашення розміру боргу по угоді, якщо набрало законної сили судове рішення про стягнення того ж розміру боргу по тій же угоді коштами або валютними цінностями, тобто подвійне стягнення; 10) розглядається позов про стягнення суми боргу по угоді засобами, якщо набрало законної сили судове рішення про звернення стягнення заставного (іпотечного) майна в рахунок погашення тієї ж суми боргу по тій же угоді, тобто подвійне стягнення ».

Таким чином, запропонована народними депутатами модель реструктуризації зводиться до принципу «всім все пробачити». Однак, наскільки така позиція є чесною по відношенню до інших громадян країни, які не брали валютні кредити, – залишається питанням.

Нагадаємо, що в кінці минулого року – 18 грудня – Президент ветував схожий закон, який передбачав реструктуризацію валютних кредитів.

Тоді однією з підстав стало те, що «за даними Національного Банку України, станом на сьогодні фізичним особам – резидентам України надано кредитів в іноземній валюті на суму 4 280 000 000 долл. США. Сума всіх іпотечних кредитів становить 2 160 000 000 долл. США. Конвертація валютних кредитів за курсом 5,05 грн. за 1 дол. США, тобто по курсу, який був на момент укладення переважної більшості кредитних договорів, завдасть банківській системі збиток на суму понад 76 млрд грн. ».

Як поставиться суспільство до нового варіанту реструктуризації – покаже час. Одне сказати можна точно: виходити з валютного кредитного колапсу необхідно. І тут потрібно розрахувати баланс між фінансовими можливостями боржників і держави, яке хоче їм допомогти.

У будь-якому випадку законопроект очікує розгляд в профільному Комітеті з питань фінансової політики та банківської діяльності, який повинен прийняти рішення про його рекомендації Парламенту. Тільки після цього народні депутати зможуть підтримати таке рішення проблеми, і передати його на підпис Президенту. Однак, як показує практика, швидше за все цей законопроект чекає ще дуже довгий шлях, наповнений доробками і обговореннями.

Мария Мисюра, Судебно-юридическая газета

джерело http://sud.ua/