Звільнення під час лікарняного: Держпраці нагадала про 2-місячне попередження та вакансії

6 жовтня 2026 року Держпраці оприлюднила роз’яснення за результатами розгляду конкретного випадку в Кіровоградській області: роботодавець намагався скоротити працівника зі стажем понад три роки, поки той перебував на лікарняному. Інспектори нагадали, що навіть в умовах воєнного стану «зекономити» на процедурі скорочення не вийде — а помилка обходиться значно дорожче за дотримання закону.

Що сталося

Під час інспекційного відвідування з’ясувалося, що підприємство розпочало оформлення звільнення за скороченням штату саме тоді, коли працівник був тимчасово непрацездатним. Інспектор пояснив, що таке звільнення загрожує поновленням працівника на роботі через суд, виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та фінансовими санкціями за ст. 265 КЗпП. У підсумку роботодавець скасував попередні документи, після одужання працівника запропонував йому наявні вакансії й лише потім провів скорочення з дотриманням усієї процедури та виплатою вихідної допомоги.

Що каже закон

Загальне правило (ч. 3 ст. 40 КЗпП): звільнення з ініціативи роботодавця в період тимчасової непрацездатності працівника, а також під час відпустки не допускається. Винятки — звільнення через нез’явлення на роботу понад чотири місяці підряд унаслідок тимчасової непрацездатності (п. 5 ч. 1 ст. 40) та повна ліквідація підприємства.
Воєнний стан (ст. 5 Закону № 2136-IX): рішення про звільнення можна ухвалити під час лікарняного, але датою звільнення обов’язково має бути перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеної в документі (для відпустки — перший робочий день після її закінчення).
Процедура скорочення: персональне попередження не пізніше ніж за два місяці (ст. 49-2 КЗпП), пропозиція всіх наявних вакансій, які працівник може виконувати (ч. 2 ст. 40, ст. 49-2), урахування переважного права на залишення на роботі (ст. 42 КЗпП).
Розрахунок: вихідна допомога не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП) та повний розрахунок у день звільнення (ст. 116 КЗпП).

Кого це стосується

Роз’яснення актуальне для всіх роботодавців — юридичних осіб і ФОП, — які планують скорочення чисельності чи штату, а також для кадровиків і самих працівників, яких попередили про скорочення або які перебувають на лікарняному.

Практичні поради роботодавцю

Перед підписанням наказу перевірте, чи не відкрито працівникові електронний лікарняний і чи не перебуває він у відпустці.
Якщо працівник захворів після попередження — двомісячний строк не «згорає», але дата звільнення переноситься на перший робочий день після закриття лікарняного.
Фіксуйте пропозицію вакансій письмово, з підписом працівника або актом про відмову; пропонуйте вакансії, що з’явилися протягом усього строку попередження, зокрема після одужання.
Зважайте на категорії, яких не можна скорочувати або щодо яких діють додаткові гарантії (зокрема вагітні жінки та працівники з дітьми віком до трьох років — ст. 184 КЗпП).
Якщо помилку вже допущено — скасуйте наказ до моменту звільнення: це дешевше, ніж поновлення через суд із виплатою середнього заробітку за вимушений прогул (ст. 235 КЗпП).

Порада працівнику

Якщо вас звільнили під час лікарняного з порушенням правил, оскаржити звільнення до суду можна протягом одного місяця з дня вручення копії наказу (ст. 233 КЗпП). Збережіть копію наказу, попередження та дані електронного лікарняного.

Джерела

Потрібна консультація? Юристи АО «Лобі-консалтинг» допоможуть провести скорочення без ризику поновлення через суд, перевірять кадрові документи або оскаржать незаконне звільнення. Звертайтеся: lobby-consulting.com