Здається, тема стягнення аліментів ніколи не втратить своєї актуальності. Давайте розглянемо цікаві судові справи з даного питання:
Аліменти на утримання дитини може стягувати лише той із батьків, з ким визначено місце проживання дитини.
Бувають такі випадки, що дитина живе проживає то з одним, то з іншим із батьків. В такій ситуації, навіть якщо дитина проживає певний період часу з тим із батьків, з ким місце її проживання не визначено, останній все ж таки зобов’язаний сплачувати аліменти тому з батьків, з яким визначено місце проживання дитини.
Постанова Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 158/1638/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89872445)
Дитина з 14 років отримує право розпоряджатися аліментами самостійно та бути їх безпосереднім одержувачем
Аліменти є власністю дитини. Це значить, що отримувач аліментів має право на отримання та розпорядження ними лише в інтересах та від імені дитини. Дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами з 14-річного віку. У цьому віці дитина може навіть самостійно звернутися до суду, якщо вважає, що її права порушені.
Так, в одній із справ неповнолітня дитина, яка тривалий час проживала з бабусею і на час судового розгляду вчилась у коледжі, подала позов до суду про стягнення аліментів з обох батьків. Первісним одержувачам аліментів була мати, але витрачала ці гроші частково на свою нову сім’ю, а не дитину. Суд став на бік дитини й вирішив, що дитина має право на самостійне одержання і розпорядження аліментами від батьків.
Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 01.10.2019 у справі №588/674/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/84835241)
Відсотки по депозитах у банках також можуть бути джерелом стягнення аліментів.
Проценти за депозитними вкладами не є доходом, включеним до Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Проте, як зазначив Верховний Суд, такий перелік не є вичерпним, і враховуючи те, Сімейний кодекс вказує на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не лише його заробітку, проценти за депозитними вкладами також являються доходами платника аліментів.
Постанова Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №760/4569/18-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/84182492
З коштів, отриманих платником аліментів від продажу нерухомого майна, не стягуються аліменти
Так, суди дотримуються позиції, що оскільки грошовий дохід, отриманий платником аліментів в обмін на передачу покупцю права власності на нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів. Тому такий дохід не повинен враховуватись під час визначення розміру аліментів.
Постанова Верховного Суду від 25.01.2021 у справі № 758/10761/13-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94666367)
ФОП сплачують аліменти у розмірі, який вираховується з «чистого» доходу, тобто такого з якого вже утримано податки та збори
Так, в разі якщо аліменти стягуються з особи, що зареєстрована як ФОП, виконавці повинні враховувати той факт, що якщо ФОП перебуває на загальній системі оподаткування, то утримання аліментів проводиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.
Розмір аліментів з особи, яка є ФОП на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який отримує заробіток (дохід) в державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи з середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір середньої заробітної плати працівника для даної місцевості можна знайти в Інтернеті для кожної області. Відповідно до Інструкції про порядок вчинення виконавчих дій державні виконавці повинні розраховувати аліменти відповідно до середнього доходу по регіону.
Постанова Київського апеляційного суду від 01.10.2020 у справі № 759/1727/16-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92082761)
Відсутність офіційного працевлаштування чи статус безробітного не звільняє від обов’язку забезпечувати належне утримання дитини та сплачувати аліменти у мінімальному розмірі, визначеному Законом
Постанова Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 355/511/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/77801612)
Працездатні батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання
Згідно чинного законодавства якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. При цьому, при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 208/3075/16 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/72489489)
При цьому, необхідність утримувати інших дітей не виключає обов`язку надавати матеріальну допомогу також своїй повнолітній дитині, яка її потребує.
Постанова Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №644/3610/16-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/81796155)