Передбачено введення інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів до закінчення кримінального провадження у корупціонера
Міністр юстиції Павло Петренко повідомив, що Комітет Верховної Ради з питань правової політики і правосуддя рекомендував прийняти в першому читанні урядовий законопроект № 5142 про забезпечення стягнення в дохід держави необґрунтованих активів.
П. Петренко зазначив, що паралельно з законопроектом слід прийняти ще один документ, який чітко визначає, куди саме повинні піти конфісковані кошти.
Законопроектом передбачено запровадження інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів до закінчення кримінального провадження, в ході якого і були виявлені такі активи, правомірність походження яких не доведена, в той час як підозрюваний в корупційному злочині фактично може ними користуватися і розпоряджатися. У світовій практиці правозастосування цей інститут називається Non-Conviction Based Asset Forfeiture, або «громадянська конфіскація».
Стягнення необґрунтованих активів є окремим інструментом примусового припинення права власності поряд з конфіскацією та спеціальної конфіскацією в кримінальному праві, але не служить альтернативою їм і не може застосовуватися паралельно.
На відміну від об’єктів спеціальної конфіскації, об’єктами стягнення необґрунтованих активів є майно, яке не має безпосереднього зв’язку з злочином, в ході розслідування якого воно виявлено.
При цьому, на відміну від конфіскації, стягнення необґрунтованих активів не є санкцією за вчинення правопорушення.
Стягнення необґрунтованих активів в дохід держави буде відбуватися незалежно від гарантованих законодавством їх власнику імунітету або будь-яких інших особливостей його правового статусу.
Пропонується застосовувати інститут тільки до засобів в готівковій та безготівковій формі в національній та іноземних валютах, цінних паперів та іншими платіжними документами, банківськими металами та дорогоцінним каменям, з огляду на можливість швидкого відчуження або перетворення цих видів майна на практиці, а також їх переміщення в просторі і, як наслідок, підвищений ризик їх приховування підозрюваним.
Умовою застосування інституту також є арешт відповідного майна в кримінальному провадженні за правилами арешту, встановленими КПК, а також доведення позивачем існування розумного сумніву щодо обґрунтованості підстав виникнення у підозрюваного в такому виробництві за такими активами майнових прав або можливостей здійснювати дії, тотожні правомочиям власника відповідного майна ( якщо підозрюваний не є власником).
Процедура стягнення необґрунтованих активів буде встановлена в Цивільному процесуальному кодексі з застосуванням загальних принципів цивільного судочинства і особливостей, передбачених окремою главою.
джерело:http://jurliga.ligazakon.ua/news