Вітання з нагоди дня юриста!
Жовтень 8, 2019
Антирейдерство
Жовтень 29, 2019
Показати все

Порівняльний аналіз “Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 із змінами внесеними на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №823 від 21 серпня 2019 року.

Механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України та частинами 2–7 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509.

На сьогодні, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі – уповноважені посадові особи).

Аналізуємо,  якщо правовідносини відбулися до 21 серпня 2019 року, згідно з п. 3 Порядку №509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів із дати складання акта приймала рішення про розгляд справи про накладення штрафу.

Звертаємо Вашу увагу, що уповноважена посадова особа в зазначений строк лише  приймала рішення про розгляд справи про накладення штрафу, а не вирішувала справу по суті.

Далі законодавцем було встановлено в п. 4 Порядку №509, що справа щодо накладення штрафу розглядалася протягом 15 днів із дня прийняття рішення про її розгляд. Зазначений пункт був змінений на підставі Постанови КМУ №823 від 21 серпня 2019 року.

Зазначаємо, що справа щодо накладення штрафу  розглядалася за участю представника суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено.
Справу могло бути розглянуто без участі такого представника виключно у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 Порядку №509 і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Розгляд справи розпочинався з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз’яснювала особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Під час розгляду справи заслуховувалися особи, які брали участь у розгляді справи, досліджувалися докази і вирішувалися питання щодо задоволення клопотання.

Зазначаю, що про розгляд справи про накладення штрафу, орган Держпраці зобов’язаний повідомити особу не пізніше ніж за 5 днів до розгляду. При цьому тільки відправлення повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про отримання повідомлення адресатом. У разі неналежного інформування особи, яка притягується до відповідальності, орган Держпраці не може розпочинати розгляд справи і накладати штрафні санкції за результатами такого розгляду.

Звертаємо Вашу увагу, що Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена  суб’єктом господарювання  у судовому порядку. Недотримання органом Держпраці  повідомлення суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу є підставою для скасування їхнього рішення про накладення штрафу.

Щодо позитивної судової практики з приводу оскарження неналежного повідомлення органом Держпраці суб’єктів господарювання та роботодавців про розгляд справи щодо накладення штрафу по Порядку що діяв до внесення змін на підставі Постанови КМУ №823 від 21 серпня 2019 року.

Верховний Суд розглянув справу за позовом фізичної особи – підприємця до Головного управління Держпраці у Львівській області. Позивач просив визнати протиправною і скасувати постанову відповідача про накладення штрафу на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України. Посилався на те, що Управління належним чином не повідомило його про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, у зв’язку з чим позивач був позбавлений права бути присутнім під час розгляду справи.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено. Постановою суду апеляційного інстанції апеляційну скаргу позивача задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу.

Верховний Суд залишив рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Верховний Суд в своїй постанові дійшов висновку, що обов’язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п’ять днів до дати розгляду справи.

Обов’язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов’язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п’ять днів до дати розгляду справи.

З’ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Повідомлення має на меті забезпечити участь особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п’ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

У матеріалах справи, що розглядалась, немає доказів, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення. Отже, відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу є протиправною і була обґрунтовано скасована судом апеляційної інстанції.

Зазначена позиція викладена в Постанові Верховного суду в справі №813/3415/18 від 12 червня 2019 року, реєстровий номер №82383730.

 

Вважаємо за необхідне зазначити, що наразі, змінено процедуру розгляду справи про накладення штрафу органом Держпраці суб’єктів господарювання та роботодавців,  внесених  на підставі Постанови КМУ №823 від 21 серпня 2019 року.

В новій редакції Порядку №509, що внесені на підставі Постанови КМУ №823 від 21 серпня 2019 року визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім – сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим – шостим цього пункту) (далі – уповноважені посадові особи). Крім того збільшено підстави для притягнення роботодавця до відповідальності, раніше їх було 3, а тепер 5.

Штрафи накладаються на підставі:

  • рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
  • акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв’язку з невиконанням вимог припису;
  • акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;
  • акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;
  • акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відтепер, новим п. 3 Порядку №509 передбачено, що справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому – сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому – сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб’єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п’ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пункт 4 Порядку №509 в новій редакції, відтепер визначає порядок накладення штрафу. Але Порядок №509 в новій редакції не містить жодного положення, що розгляд справи  про накладення штрафу здійснюється за обов’язкової участі представника роботодавця, з його обов’язковим попередженням, заслуховуванням позицій сторін тощо.

За новим порядком, під час розгляду органом Держпраці справи про порядок накладення штрафу, досліджуються матеріали справи та вирішується (уповноваженою особою) питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий – надсилається протягом трьох днів з дня складення суб’єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб’єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв’язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб’єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Таким чином, відтепер Порядок №509 в новій редакції містить 3 строки, протягом яких орган Держпраці зобов’язаний розглянути справу  про накладення штрафу та повідомити про це суб’єкта господарювання або роботодавця чи їх представника:

  • 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів про встановлені порушення для розгляду справи.
  • повідомлення про дату одержання документів не пізніше ніж через п’ять днів після їх отримання.
  • протягом трьох днів з дня складення постанови про накладення штрафу.

Найцікавіше, що у разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб’єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Повертаючись до абзацу 1 п.  3 Порядок №509 не містить строку для повідомлення суб’єкта господарювання чи роботодавця, а встановлює лиш загальний строк для розгляду  справи  про накладення штрафу.

Таким чином, Порядок №509 не врегульовує строк повідомлення суб’єкта господарювання чи роботодавця у разі встановлення факту відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу.

 

Додатково зазначаємо, що команда ТОВ «Lobby Consulting» здійснює повне супроводження справ щодо оскарження штрафів органів Держпраці та має позитивну практику з вирішення даної категорії справ.