Верховний Суд зробив висновок про позовну давність у кредитних спорах

Верховний Суд України дійшов висновку, що відповідно до вимог ч. 2 ст. Тисяча п’ятьдесят-чотири і ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України (ЦК) у разі, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Займодатель має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків. Про це йдеться в Постанові Судової палати в цивільних справах ВСУ від 3 лютого 2016 року №6-18цс16.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, що випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність в таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченого платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом всього часу – до встановленого договором терміну закінчення виконання останнього зобов’язання – право заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими відсотками – ст. 1048 ЦК України), яка підлягає сплаті.

Верховний суд вважає, що відповідно до положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договором поруки.

Коли договором передбачено припинення поруки, а також якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, то в такому випадку трирічний термін обчислюється з настання терміну виконання основного зобов’язання.

З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за посиланням.

Джерело: http://sud.ua/