Зарплата на картку іншої особи: чи може роботодавець перерахувати гроші за заявою працівника

5 жовтня 2026 року фахові кадрові видання знову порушили питання, з яким роботодавці стикаються дедалі частіше: працівник просить перераховувати його заробітну плату не на власну картку, а на рахунок дружини, батьків чи іншої довіреної особи. Чи має роботодавець право так робити і як оформити це без ризиків — пояснюємо.

Що каже закон

Прямої заборони перераховувати зарплату на рахунок іншої особи законодавство не містить. Частина п’ята статті 24 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР допускає виплату заробітної плати через банки та надавачів платіжних послуг за письмовою згодою працівника. Держпраці у своїх роз’ясненнях також виходить з того, що за особистою письмовою заявою працівника зарплату можна перераховувати на вказаний ним рахунок іншої фізичної особи.

Водночас КЗпП (зокрема статті 47 і 116) покладає на роботодавця обов’язок повністю й вчасно розрахуватися саме з працівником. Тому ключове значення має документальне оформлення: без належної заяви працівник згодом може стверджувати, що зарплату йому не виплатили.

Як правильно оформити

Перерахування на чужий рахунок — це право, а не обов’язок роботодавця, і воно можливе лише з ініціативи працівника. Рекомендуємо отримати від нього письмову заяву на ім’я керівника, у якій зазначено:

прохання перераховувати заробітну плату (повністю або певну суму чи частку) на рахунок іншої особи;
ПІБ та РНОКПП отримувача;
повні банківські реквізити рахунку у форматі IBAN;
період, з якого діє заява, та підтвердження, що працівник розуміє: виплата на цей рахунок вважається виплатою йому.

У платіжній інструкції варто вказувати, що це заробітна плата конкретного працівника, перерахована за його заявою від певної дати. Заяву зберігайте разом із розрахунково-платіжними документами. Якщо працівник захоче змінити реквізити або повернутися до виплати на власну картку — лише новою письмовою заявою.

Податки і внески

Зміна рахунку не змінює того, чий це дохід. Заробітна плата залишається доходом працівника: роботодавець як податковий агент утримує з неї ПДФО (18%) та військовий збір (5%), нараховує ЄСВ і відображає суми у звітності саме за цим працівником. Для отримувача коштів ці гроші не є його доходом від роботодавця.

Ризики та практичні поради

Для роботодавця. Без письмової заяви перерахування на чужий рахунок може бути розцінене як невиплата зарплати працівнику, що загрожує відповідальністю за статтею 265 КЗпП та трудовим спором. Не погоджуйтеся на усні домовленості чи повідомлення в месенджері.
Під час звільнення. Остаточний розрахунок за статтями 47 і 116 КЗпП також може йти на рахунок довіреної особи лише за чинною заявою — перевірте її актуальність.
Для працівника. Пам’ятайте, що кошти фактично потрапляють у розпорядження іншої особи. Якщо на ваші доходи звернено стягнення (аліменти, виконавче провадження), відрахування роботодавець однаково здійснює із зарплати до її перерахування.
Комісії. Узгодьте у заяві або внутрішньому положенні, хто сплачує банківську комісію за переказ.

Джерела:

Потрібна консультація? Юристи АО «Лобі-консалтинг» допоможуть підготувати заяви, внутрішні положення про оплату праці та захистять у трудових спорах. Звертайтеся: lobby-consulting.com.