


30 вересня 2026 року Кабінет Міністрів розпорядженням № 999-р затвердив План пріоритетних дій Уряду на 2026 рік. Документ ухвалено після перезавантаження уряду, і він визначає, які законопроєкти міністерства мають підготувати до кінця року. Для громадян і бізнесу найважливіші два пункти: законопроєкт про пенсійну реформу (Мінсоцполітики — до кінця жовтня) та законопроєкт про обмеження зловживань пільговими податковими режимами (Мінфін — до кінця листопада). Про це 7–8 жовтня повідомили 7eminar.ua та «Українські новини».
У межах операційної цілі «Стійка і справедлива пенсійна система» Мінсоцполітики має розробити й подати Кабміну законопроєкт про пенсійну реформу. Заявлені цілі: фінансова стійкість пенсійної системи, більша справедливість і зрозуміліший механізм визначення розміру пенсії.
За даними «Українських новин», урядова програма передбачає комплексну реформу у 2026–2027 роках, зокрема з 2027 року:
Окремо до грудня 2026 року уряд планує переглянути методику визначення прожиткового мінімуму та оптимізувати його застосування, щоб він працював як реальний соціальний стандарт.
Важливо: тексту законопроєкту поки немає. Концепцію реформи, за словами нардепа Данила Гетманцева, представляли Коаліційній раді ще 8 червня 2026 року, але публічно її так і не оприлюднили. Тож конкретні параметри — вік, стаж, розміри виплат — стануть відомі лише після публікації проєкту.
Мінфін має розробити й подати уряду законопроєкт про зміни до Податкового кодексу щодо обмеження зловживань пільговими режимами оподаткування. Завдання належить до цілі «Нарощування власних доходів через справедливу податкову і митну систему». Мета, як її сформульовано у Плані: запобігти штучній мінімізації податків, збільшити надходження до бюджету й наблизити податкове законодавство до стандартів ЄС.
Які саме режими зачепить законопроєкт (спрощена система, ФОП, інші пільги), які пороги чи обмеження буде запропоновано — у Плані не уточнено. Номера законопроєкту чи його тексту наразі немає.
Строки в Плані — це строки подання проєктів до Кабміну, а не набрання чинності. Після схвалення урядом законопроєкт вносять до Верховної Ради, де його розглядає профільний комітет, а потім депутати голосують у першому та другому читаннях; далі закон підписує Президент. Тому між поданням проєкту і початком дії нових правил минає час. Ключові пенсійні зміни Уряд, за наявними даними, планує на 2027 рік.
Джерела:
Потрібна консультація? Юристи АО «Лобі-консалтинг» допоможуть оцінити ризики для вашого бізнесу, перевірити договори з ФОП і підготуватися до пенсійних змін. Звертайтеся: lobby-consulting.com.