Простій через обстріли: скільки роботодавець має платити працівникам

4 жовтня 2026 року «Судово-юридична газета» нагадала роботодавцям, як правильно оформлювати й оплачувати простій, коли робота зупиняється через обстріли, пошкодження будівель чи знеструмлення. Тема знову актуальна: після нічних атак багато підприємств не можуть забезпечити працівників роботою, а питання «чи платити і скільки» стає першим, яке ставлять і бухгалтери, і самі працівники.

Що таке простій

Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — це тимчасове зупинення роботи через відсутність організаційних або технічних умов, невідворотну силу чи інші обставини. Сам по собі воєнний стан не є підставою для простою: потрібні конкретні обставини, через які роботодавець фактично не може забезпечити виконання роботи (зруйноване чи пошкоджене приміщення, відсутність електроенергії, зупинка обладнання тощо).

На час простою працівника за його згодою можна перевести на іншу роботу з урахуванням спеціальності та кваліфікації.

Скільки потрібно платити

Простій не з вини працівника — оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові (ч. 1 ст. 113 КЗпП). Колективний договір може передбачати більший розмір.
Небезпечна виробнича ситуація (загроза життю чи здоров’ю працівника або оточуючих) не з вини працівника — зберігається середній заробіток.
Простій з вини працівника — не оплачується.

Зверніть увагу: базою для мінімальної оплати є саме тарифна ставка чи оклад, а не середня зарплата з преміями й надбавками. Для державних органів і бюджетних установ постанова КМУ №221 від 07.03.2022 дозволяє керівникам самостійно визначати розмір оплати простою в межах фонду оплати праці, але також не нижче 2/3 ставки.

Простій чи призупинення трудового договору

Простій не припиняє трудових відносин: робоче місце за працівником зберігається, трудовий договір діє, а роботодавець зобов’язаний платити щонайменше гарантований мінімум. Натомість призупинення дії трудового договору (ст. 13 Закону №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану») можливе лише тоді, коли через збройну агресію обидві сторони не можуть виконувати свої обов’язки. На період призупинення зарплата не виплачується. Тому не варто «підміняти» простій призупиненням, якщо робота неможлива лише з боку роботодавця, — це ризик спорів і перевірок Держпраці.

Кого це стосується

роботодавців у регіонах, що зазнають обстрілів, і підприємств із пошкодженим майном;
бухгалтерів та кадровиків, які нараховують зарплату за періоди вимушених зупинок;
працівників, яким не надають роботу з незалежних від них причин.

Практичні поради

Оформіть простій наказом: причина, дата початку, структурний підрозділ чи працівники, розмір оплати, чи мають працівники бути на робочому місці.
Зафіксуйте обставини: акти про пошкодження, довідки про знеструмлення, фото — це захист під час перевірки чи спору.
Відмічайте час простою в табелі окремим кодом і нараховуйте оплату не нижче 2/3 окладу.
Працівник, який першим помітив простій (окрім простою всього підприємства чи підрозділу), має повідомити про нього керівника.
Розгляньте переведення на іншу роботу чи дистанційний режим — за згодою працівника.
Працівникам: якщо роботу не надають, а простій не оформили або не оплачують — збережіть докази й зверніться до Держпраці чи до юриста.

Джерела

Потрібна консультація? Юристи АО «Лобі-консалтинг» допоможуть правильно оформити простій чи призупинення трудового договору, підготують накази й захистять інтереси роботодавця або працівника під час перевірки чи спору. Звертайтеся: lobby-consulting.com.