10 жовтня 2026 року колишня Уповноважена ВРУ з прав людини, голова правління Українського центру захисту прав людини Людмила Денісова оприлюднила відповідь Офісу військового омбудсмана та підготовлений ним проєкт змін до Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Пропозиції стосуються відстрочки від призову для членів родин осіб з інвалідністю та тих, хто доглядає за тяжкохворими. Важливо: це лише пропозиції — законопроєкт у Верховній Раді не зареєстровано, і чинні підстави для відстрочки продовжують діяти.
Що пропонують змінити
За даними видань OBOZ.UA та «Фокус», проєкт передбачає такі зміни:
- Подружжя осіб з інвалідністю I–II групи. Замість самого факту інвалідності чоловіка чи дружини відстрочка вимагатиме здійснення постійного догляду. Для подружжя осіб з III групою (у визначених законом випадках) також пропонують додаткову умову догляду.
- Діти батьків з інвалідністю I–II групи (а також батьки дружини чи чоловіка з такою інвалідністю) — запроваджується вимога постійного догляду.
- Батьки дітей з інвалідністю до 18 років. Якщо дитину з інвалідністю виховують обоє батьків і вона в родині одна неповнолітня, право на відстрочку може бути втрачене. Його збережуть, якщо немає іншої особи, зобов’язаної утримувати дитину, або якщо в сім’ї двоє неповнолітніх, один з яких має інвалідність.
- Батьки дітей з тяжкими захворюваннями без встановленої інвалідності — аналогічні додаткові обмеження.
- Родичі другого та третього ступеня, які доглядають за особою з інвалідністю I–II групи: окрему підставу для родичів третього ступеня пропонують скасувати, для родичів другого ступеня — обмежити.
- Опікуни недієздатних осіб — додається умова, що немає інших опікунів чи піклувальників.
Чим обґрунтовують зміни
Офіс військового омбудсмана вказує, що розбіжності між підставами для відстрочки та для звільнення з військової служби порушують принципи правової визначеності й рівності. Крім того, на думку Офісу, надання відстрочки лише через стан здоров’я родича без обов’язкового догляду створює умови для ухилення від служби.
Український центр захисту прав людини з таким підходом не погоджується: рівність, на його думку, не слід досягати звуженням наявних прав. Центр готує звернення до профільного комітету Верховної Ради та збирає відгуки родин, яких можуть зачепити зміни.
Кого це стосується
- військовозобов’язаних, які мають відстрочку у зв’язку з інвалідністю дружини (чоловіка), батьків чи дитини;
- тих, хто оформив відстрочку як родич, що здійснює догляд за особою з інвалідністю I–II групи;
- опікунів недієздатних осіб;
- роботодавців, у яких працюють такі працівники, — для планування кадрових ризиків.
Практичні поради
- Не панікуйте: поки зміни не ухвалені Верховною Радою і не набрали чинності, відстрочки за статтею 23 Закону № 3543-XII оформлюють і продовжують за чинними правилами.
- Уже зараз зберігайте документи, що підтверджують фактичний догляд: висновки ЛКК чи МСЕК/експертних команд щодо потреби в постійному догляді, довідки про спільне проживання, акти обстеження.
- Перевірте, чи є в родині інші особи, які за законом зобов’язані здійснювати догляд або утримувати дитину, — саме цей критерій може стати ключовим.
- Стежте за реєстрацією законопроєкту на сайті Верховної Ради: остаточна редакція може суттєво відрізнятися від оприлюдненого проєкту.
- Роботодавцям варто заздалегідь проаналізувати, скільки працівників мають відстрочку з таких підстав.
Джерела
Потрібна консультація? Юристи АО «Лобі-консалтинг» допоможуть оцінити ваші підстави для відстрочки, підготувати документи щодо догляду та захистити ваші права у спорі з ТЦК. Звертайтеся: lobby-consulting.com.