


11 жовтня 2026 року фахове видання Kadroland нагадало роботодавцям: розписка чи заява працівника на кшталт «Претензій до підприємства не маю» не захищає від позову та штрафів, якщо під час звільнення порушено трудове законодавство. Розповідаємо, чому так, які ризики має роботодавець і як правильно оформити розрахунок.
Багато компаній досі просять працівника, який звільняється, написати, що він не має матеріальних претензій до підприємства. Логіка проста: якщо людина письмово підтвердила, що з нею розрахувалися, то згодом вона не зможе нічого вимагати. На практиці це не так.
Трудові гарантії, встановлені законом, є імперативними. За статтею 9 КЗпП умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством про працю, є недійсними. Відмова працівника від належних йому виплат, оформлена розпискою, не скасовує обов’язку роботодавця ці виплати провести.
Як зазначає Kadroland, суд може просто не врахувати таку розписку або визнати, що вона не створює бажаних для роботодавця наслідків, якщо документ спрямований на обмеження гарантій працівника. Наприклад, розписка про відмову від компенсації за невикористану відпустку не перешкоджає працівникові пізніше звернутися з позовом.
Стаття 116 КЗпП вимагає провести повний розрахунок у день звільнення. До нього, зокрема, входять:
Крім того, роботодавець має письмово повідомити працівника про нараховані та виплачені при звільненні суми, видати копію наказу про звільнення, а на вимогу працівника — внести записи про звільнення до трудової книжки.
Середній заробіток за час затримки. Якщо з вини роботодавця належні суми не виплачені у строки за статтею 116 КЗпП, працівникові потрібно виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (стаття 117 КЗпП у редакції Закону № 2352-IX, чинній з 19.07.2022). Розписка «претензій не маю» цього обов’язку не знімає.
Фінансові санкції. За статтею 265 КЗпП порушення строків виплати заробітної плати більше ніж за один місяць або виплата її не в повному обсязі тягне штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (у 2026 році — 25 941 грн). Під час воєнного стану цей штраф не застосовується, якщо припис інспектора, винесений за результатами позапланового заходу, виконано в повному обсязі та в строк.
Адміністративна відповідальність посадових осіб. За порушення строків виплати зарплати передбачено штраф від 510 до 1 700 грн, а за повторне порушення протягом року — від 1 700 до 5 100 грн.
Потрібна консультація? Юристи АО «Лобі-консалтинг» допоможуть правильно оформити звільнення та розрахунок, перевірять кадрові документи й представлять ваші інтереси у трудовому спорі. Звертайтеся: lobby-consulting.com.