Зібрались на відпочинок у теплі краї – мінімізуйте ризики!
Жовтень 28, 2020
Зміни в ПДР: що нового
Листопад 23, 2020
Показати все

Звільнення від боргів за допомогою процедури банкрутства фізичної особи – реальність чи мрія?

Якщо у Вашому житті ситуація склалась таким чином, що Ви залізли в борги по самі вуха, не впадайте у відчай! Вихід є із будь-якої, навіть дуже складної, ситуації. Рік тому назад, 21 жовтня 2019 року, набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі – Кодекс), яким вперше в Україні було запроваджено можливість визнання банкрутом не лише юридичних, а й фізичних осіб – громадян України.

Проте, чимало хто до цього часу не вірить у дієвість такого способу звільнення від боргів, надаючи перевагу давно відомим способам: переховуванню від банків, інших кредиторів та колекторів, приховуванню майна від виконавчих служб (шляхом «переписування» його на родичів) та ін.

Якщо ж Вам набридло жити в постійних переживаннях за своє фінансове майбутнє, задумайтесь, чи не варто спрямувати свою енергію на те, що розпочати життя «заново» – без боргів та страху?

Зупинимось на головних моментах процедури визнання фізичної особи банкрутом:

  • Ініціювати процедуру банкрутства може лише сама фізична особа (боржник), яка хоче бути визнана банкрутом.
  • Для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство має існувати хоча би одна із наведених підстав:

1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (на сьогодні це 150000 грн.)*

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;

3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

*Зауважуємо, що при визначенні суми прострочених зобов’язань боржника, мінімально необхідної для подання заяви, до уваги не беруться будь-які неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Для прикладу, якщо у Вас є борг за кредитним договором у розмірі 200000 грн., з яких 140000 грн. – це тіло кредиту та проценти, а 60000 грн. – нараховані штрафні санкції, то однієї лише заборгованості за цим кредитом буде недостатньо для відкриття провадження у справі про банкрутство.

  • Витрати, визначені Кодексом, які необхідно здійснити у справі про банкрутство фізичної особи:

При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник зобов’язаний здійснити авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень (на сьогодні це 45000 грн.). Сума, звичайно, немаленька і може стати вагомою перешкодою для боржника, у якого і так «в кишенях пусто».

Але є і позитивний момент: за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи не потрібно сплачувати судовий збір, так як він не передбачений законом України «Про судовий збір».

  • До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ст. 116 Кодексу передбачено долучення цілого пакету документів. Аналіз судової практики свідчить про те, що найбільші труднощі виникають при поданні до суду заповнених декларацій про майновий стан боржника за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду, а також пропозицій щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Підготувати необхідний пакет документів не являється простим завданням, саме тому самотужки справитись із ним людині без відповідної освіти та досвіду нелегко. Більше половини поданих заяв повертаються в зв’язку із неналежним оформленням документів, тому без допомоги фахівців у галузі права та бухгалтерського обліку боржнику не обійтись.

Але, як то кажуть, гра вартує свічок! Так, головними перевагами визнання фізичної особи банкрутом є:

  1. вводиться мораторій (заборона) на задоволення вимог кредиторів поза рамками процедури банкрутства;
  2. припиняється нарахування штрафних санкцій та відсотків за простроченими зобов’язаннями боржника, а також само не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання зобов’язань під час дії мораторію;
  3. податковий борг, що виник протягом трьох років до дня винесення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується в процедурі реструктуризації боргів боржника;
  4. за результатами розгляду справи про банкрутство можливе часткове або повне звільнення боржника від заборгованості незалежно від її розміру;
  5. накладення арештів на майно боржника та інших обмежень щодо розпорядження майном поза межами справи про банкрутство не допускається;
  6. з боржника не може бути стягнуто більше майна, ніж він має, а його борги не перейдуть у спадок нащадкам.

Звичайно ж, без недоліків теж не обходиться:

  • три роки після визнання її банкрутом фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію;
  • п’ять років після визнання її банкрутом фізична особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів;
  • п’ять років після визнання фізичної особи банкрутом вона не може повторно зініціювати процедуру власного банкрутства, за винятком випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому Кодексом;
  • звільнення від боргів не поширюється на вимоги щодо: відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи; сплати аліментів; виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи;
  • процедура банкрутства має на меті передусім погашення боргів, їх реструктуризацію, а не повне списання, тому боржник зобов’язаний надавати повну та достовірну інформацію про все наявне в нього майно;
  • відчуження майна боржника у будь-який спосіб відбувається за погодженням з арбітражним керуючим, який є головною фігурою у справі про банкрутство та за послуги якого доведеться сплатити чималу суму;

На наше переконання, наявність таких недоліків не може бути вирішальною при прийнятті рішення щодо ініціювання процедури банкрутства, адже переваги більш вагомі, а головне, дають можливість розпочати фінансове життя «з чистого листа» тим, хто цього потребує.