Множинне громадянство в Україні з 2026 року: що це означає для дітей, народжених за кордоном
27 Вересня, 2026
Показати все

Нові критерії малого й середнього бізнесу: законопроєкт №15582

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15582, який пропонує переглянути критерії поділу бізнесу на мікро-, малі, середні та великі підприємства. За повідомленням профільних видань, документ ще на етапі обговорення в комітеті, але зміни, які він пропонує, варто взяти на олівець уже зараз — адже саме категорія підприємства визначає обсяг звітності, ризик перевірок і доступ до державної підтримки.

Нагадаємо, наразі поділ на мікро-, малі, середні та великі підприємства в Україні визначає Господарський кодекс, і саме від цієї категорії залежить, який пакет фінансової звітності готує компанія, чи потрібен їй аудит і на які спрощення чи пільги вона може претендувати. Законопроєкт №15582 змінює саме ці базові пороги.

Що пропонує законопроєкт

Ініціатор документа — голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За задумом авторів, критерії класифікації бізнесу мають наблизитися до європейських стандартів.

Головні зміни стосуються кількості найманих працівників:

  • мікропідприємства — поріг знижується з 10 до 9 осіб;
  • малий бізнес — з 50 до 49 осіб;
  • середній бізнес — залишається на рівні до 249 працівників.

Водночас фінансові показники (річний дохід і підсумок балансу) пропонують зробити гнучкішими: щоб потрапити у відповідну категорію, підприємство має відповідати критерію за чисельністю персоналу і хоча б одному з двох фінансових показників — орієнтовно до 2 млн євро для мікробізнесу, до 10 млн євро для малого і до 50 млн євро для середнього.

Чому це важливо для власників ТОВ і ФОП

На перший погляд, зміна порогу на «мінус одну особу» виглядає технічною деталлю. Але на практиці категорія підприємства впливає на:

  • обсяг фінансової звітності та те, чи підлягає компанія обов’язковому аудиту;
  • доступ до пільгових програм кредитування, грантів і держпідтримки для бізнесу;
  • критерії участі в держзакупівлях і деяких галузевих програмах;
  • окремі вимоги статистичної звітності та трудового законодавства.

Тобто компанія, яка сьогодні впевнено проходить як мікропідприємство, після ухвалення закону може опинитися в категорії малого бізнесу — не тому, що зросла, а тому, що змінився спосіб підрахунку. А це вже інший обсяг звітності й інші вимоги під час перевірок.

Є й зворотний бік: гнучкіші фінансові пороги можуть, навпаки, дозволити частині компаній залишитися в категорії мікро- чи малого бізнесу, навіть якщо їхній дохід за останні роки зріс. Тому оцінювати наслідки законопроєкту варто індивідуально — залежно від того, який із двох критеріїв (кількість працівників чи фінансові показники) для конкретної компанії є визначальним.

Що варто зробити вже зараз

Законопроєкт поки не ухвалений і перебуває на розгляді в комітеті, тож дата набрання чинності ще не визначена. Проте бізнесу варто заздалегідь:

  • оцінити, у яку категорію потрапить компанія за новими критеріями;
  • перевірити, чи не зміняться вимоги до звітності або аудиту;
  • стежити за проходженням законопроєкту через комітет і пленарні засідання Ради.

Наша порада. Юристи АО «Лобі-консалтинг» відстежують проходження законопроєкту №15582 і можуть заздалегідь оцінити, як зміна критеріїв може вплинути саме на вашу компанію — від обсягу звітності до доступу до програм підтримки. Якщо плануєте реєстрацію, реорганізацію чи потребуєте консультації щодо структури бізнесу, зв’яжіться з нами — допоможемо розібратися і підготуватися заздалегідь.