Верховний Суд: гроші підприємству, зареєстрованому на окупованій території, перераховувати заборонено — навіть за рішенням суду, поки не змінить податкову адресу

6 листопада 2026 року Верховний Суд оприлюднив позицію Касаційного господарського суду (постанова від 15 жовтня 2026 року у справі № 910/3831/22): кошти не можна перераховувати підприємству, місцезнаходження якого зареєстроване на тимчасово окупованій території, — навіть якщо їх стягнуто за судовим рішенням у виконавчому провадженні. Поки така компанія не змінить податкову адресу на підконтрольну Україні територію, виплата їй заборонена.

Суть спору

Боржник оскаржив дії приватного виконавця, який у межах виконавчого провадження стягнув кошти на користь стягувача. Місцезнаходження стягувача зареєстроване на тимчасово окупованій території. Боржник просив зобов’язати виконавця повернути стягнені кошти, посилаючись на статтю 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII, яка обмежує перерахування коштів на рахунки суб’єктів господарювання з ТОТ.

Що вирішив Верховний Суд

Обмеження статті 13 Закону № 1207-VII спрямовані на захист національних інтересів і безпеки, запобігання фінансуванню держави-агресора та колабораційної діяльності.
Суд відхилив аргумент стягувача про те, що ця норма не поширюється на такі правовідносини.
Перерахування коштів на рахунок юридичної особи з ТОТ до зміни її податкової адреси є господарською операцією, забороненою законом. Судове рішення не може бути інструментом обходу встановлених законом обмежень.
Господарська діяльність такої особи допускається після зміни податкової адреси на іншу територію України.

Оскільки стягувач на момент розгляду справи податкову адресу не змінив, правових підстав для виплати йому присуджених коштів не було. Касаційну скаргу залишено без задоволення; рішення попередніх інстанцій змінено лише в частині суми, яку виконавець має повернути боржнику.

Водночас стягувач не втрачає права на виконання: після належної зміни та реєстрації податкової адреси він може звернутися до державного або приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Позиція важлива тим, що Верховний Суд прямо поставив заборону статті 13 Закону № 1207-VII вище за обов’язковість виконання судового рішення в частині самого перерахування коштів. Тобто наявність виконавчого документа не легалізує платіж на користь суб’єкта, податкова адреса якого залишається на окупованій території. Ризик несуть як виконавці, так і самі учасники розрахунків.

Кого це стосується

Компаній, зареєстрованих на окупованих територіях, які мають судові рішення на свою користь або очікують оплати від контрагентів.
Бізнесу, що має контрагентів з ТОТ: перерахування їм коштів є забороненою операцією, навіть якщо є судове рішення.
Стягувачів і боржників у виконавчому провадженні (АСВП), а також державних і приватних виконавців.

Практичні поради

Перед оплатою або виконанням рішення перевірте податкову адресу контрагента в ЄДР та даних ДПС. Якщо вона на ТОТ — платіж може бути визнано забороненою операцією.
Компаніям з ТОТ, які претендують на кошти, варто спершу змінити податкову адресу на підконтрольну територію, а вже потім ініціювати або відновлювати виконавче провадження.
Боржникам, з яких виконавець стягнув кошти на користь суб’єкта з ТОТ, ця позиція ВС дає підстави вимагати повернення коштів через оскарження дій виконавця.
Виконавцям слід перевіряти статус стягувача до перерахування стягнених сум, щоб уникнути оскарження своїх дій.

Джерела:

Потрібна консультація? Юристи АО «Лобі-консалтинг» допоможуть оцінити ризики розрахунків із контрагентами з ТОТ, оскаржити дії виконавця або супроводити зміну податкової адреси. Звертайтеся: lobby-consulting.com.