Зарахування зустрічних однорідних вимог у господарських операціях з експорту чи імпорту
Травень 21, 2019
Зняття арешту з рахунку в СЕА ПДВ
Серпень 13, 2019
Показати все

Як звільнитися директору без згоди засновників господарського товариства.

 Припинення повноважень виконавчого органу господарського товариства (директора / генерального директора) належить до виняткової компетенції загальних зборів відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 145 ЦК України, п. г ч. 5 ст. 41 і ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» в частині, що не стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, п. 7 ч. 2 ст. 30, п.1 ч. 2 ст. 36, п. 13 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» розповсюджується на товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю.

У відповідності до ст. ст. 97, 98 ЦК України органами управління товариства є загальні збори його учасників, які мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Відповідно до чинного законодавства України звільнення директора / генерального директора здійснюється лише за рішенням засновників господарського товариства.

На практиці існують випадки коли директор господарського товариства має бажання звільнитись із займаної посади, проте не може його реалізувати у зв’язку з протистоянням засновника, або якщо засновник покинув підприємство чи його місце перебування є невідомим, а контакт з останнім відсутній.

Листом №15/06/186-11 від 12.01.2011 року Юридичне управління Міністерства праці та соціальної політики України надало роз’яснення законодавства, щодо врегулювання питань прийняття і звільнення працівників.

В листі зазначається, що відповідно до норм трудового законодавства правом звільнення працівника і внесення відповідних записів до його трудової книжки наділений власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

У разі встановлення факту відсутності особи чи органу (підтвердженого доказами, зокрема, наданими правоохоронними органами документами), уповноваженого на укладення та розірвання трудового договору з керівником підприємства, керівник, як стверджувало Міністерство праці та соціальної політики України, має право реалізувати своє право на звільнення за власним бажанням, передбачене ст. 38 КЗпП України шляхом видання наказу про визнання себе таким, що звільнений за власним бажанням, у преамбулі якого має міститися посилання на вищезазначені обставини, що унеможливлюють його звільнення у порядку, визначеному правовим актом підприємства (відсутність роботодавця, підтверджену документами).

Потрібно пам’ятати, що навіть у випадку коли директор товариства, керуючись зазначеними роз’ясненнями, самостійно підготує та підпише наказ про своє звільнення, директор все одно залишатиметься керівником господарського товариства, оскільки на даний час у відповідності до норм чинного законодавства України залишається неможливим внесення змін до ЄДРЮОФОП на підставі зазначеного наказу.

Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи – підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.

Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Дія абзацу другого цього пункту в частині нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, а також на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що вносяться на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування.

Справжність підписів на рішенні, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об’єднання чи благодійної організації.

Згідно ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, поміж іншого, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до ЄДРЮОФОП.

Уповноваженим органом управління юридичної особи в такому випадку є загальні збори учасників товариства, які складаються із учасників товариства, не є постійним органом управління і скликаються періодично.

Відсутність рішення загальних зборів учасників про звільнення директора із займаної посади, оформленого протоколом, відповідно до п. 1       ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», слугуватиме прямою підставою для зупинення розгляду документів та в подальшому відмови у державній реєстрації таких змін.

Шляхом вирішення зазначеної проблеми є вживання директором товариства наступних заходів:

  1. Подання власноручно написаної заяви про звільнення, з зазначенням дати звільнення (не менші ніж за два тижні) безпосередньо до підприємства чи направленням засобами поштового зв’язку.

Звертаємо увагу, що при подачі заяви про звільнення, директору обов’язково необхідно зберегти докази подачі такої заяви.

Належним доказом подання заяви про звільнення є копія такої заяви з відміткою про присвоєння вхідного номеру заяви з датою отримання її підприємством або фіскальний чек про відправку цінного листа з описом на адресу підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 22 КЗпП України встановлено, що будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Положеннями ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Таким чином, примушування до роботи заборонено і ніхто не може бути позбавленим права на звільнення з найманої роботи.

  1. Наступним кроком є ініціювання скликання загальних зборів учасників Товариства, на порядку денного якого буде поставлено питання щодо звільнення директора на підставі попередньо поданої заяви.

Частиною 1 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» збори учасників Товариства можуть скликатися на вимогу одноособового виконавчого органу товариства, яким відповідно і є директор. (Діє на всі господарські товариства крім товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Тому при скликанні загальних зборів учасників необхідно обов’язково врахувати положення Статуту товариства.

Для скликання загальних зборів учасників, директор вчиняє наступні дії:

– Видає наказ про скликання позачергових загальних зборів та вказує перелік питань, які виносяться на порядок денний, з зазначенням дати та місця проведення загальних зборів.

– Повідомляє учасників товариства про проведення загальних зборів. Повідомлення про проведення загальних зборів учасників повинно бути вчинено не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Підтвердженням повідомлення про проведення загальних зборів може бути фіскальний чек про відправку цінного листа з описом на адресу учасників.

– Також, для перестрахування необхідно опублікувати в офіційному друкованому засобі «Урядовий кур’єр» оголошення про проведення загальних зборів учасників та додатково зазначити, що на порядку денному розглядатиметься питання про звільнення директора.

– У разі, коли загальні зори не відбулись (з різних причин), директору необхідно скласти протокол.

  1. Наступний етап — це звернення до суду з позовом про встановлення факту припинення трудових обов’язків директора або ж про розірвання трудового договору, визнання повноважень припиненими, зобов’язання внести записи до трудової книжки.

Зазначаємо, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою – п’ятою цієї статті, суд може зобов’язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч.ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України)

До позовної заяви обов’язково додається:

  • протокол про створення Товариства;
  • статут;
  • посадову інструкцію (в разі наявності);
  • наказ про призначення директора;
  • копія трудової книжки;
  • заяву про звільнення з підтвердженням її отримання товариством;
  • копія наказу про скликання загальних зборів учасників товариства;
  • підтвердження повідомлення учасників товариства про скликання загальних зборів з доказами його направлення учасникам товариства;
  • оголошення в газеті про проведення загальних зборів;
  • протокол про те що загальні збори учасників товариства не відбулися;
  • доказ сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Важливо зазначити, що для встановлення правової підстави розірвання трудового договору значення має сам лише факт порушення законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи, а не поважність чи неповажність причин такого порушення трудових прав працівника.

  1. Відразу після отримання рішення суду про встановлення факту припинення трудових обов’язків, директору необхідно звернутись до органів державної податкової служби та управління статистики з повідомленням про звільнення директора товариства.
  2.  Також після звільнення директора за рішенням суду необхідно подати позов до реєстраційної служби за місцем реєстрації Товариства з вимогою вчинити дії, а саме видалити з відомостей в ЄДР данні стосовно директора Товариства на підставі рішення суду.

Таким чином, захистити право директора товариства на звільнення реалізується в судовому порядку.

Додатково зазначаємо, що команда ТОВ «Lobby Consulting» здійснює повне супроводження справ по трудовим спорам та має позитивну практику з вирішення даної категорії справ.