Профспілки вимагають вето на закон про безпеку праці №10147: що це означає для роботодавців

Наприкінці жовтня 2026 року Федерація профспілок України (ФПУ) активізувала кампанію за ветування ухваленого 12 жовтня Закону «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» (законопроєкт №10147 від 13.10.2023). 20 жовтня Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок звернувся до Президента з вимогою застосувати право вето, а 28 жовтня голова ФПУ Сергій Бизов попросив про зустрічі з Прем’єр-міністром, Першим віце-прем’єр-міністром та Керівником Офісу Президента. Пояснюємо, що це означає для роботодавців і працівників.

Що сталося

Закон №10147 має запровадити європейські підходи до безпеки праці — оцінювання ризиків замість переважно «паперової» охорони праці. Верховна Рада проголосувала за нього в цілому 12 жовтня 2026 року. Профспілки ж наполягають, що документ ухвалено в редакції 2023 року — без пропозицій, напрацьованих тристоронньою робочою групою у 2024–2025 роках, і без належного погодження із соціальними партнерами.

На нараді членських організацій ФПУ 19 жовтня вирішили: просити Президента накласти вето й повернути закон на доопрацювання в межах Національної тристоронньої соціально-економічної ради, залучити міжпарламентську групу «Профспілки України» та глобальні профспілки. Галузеві профспілки анонсували інформаційний пікет 29 жовтня.

Які претензії висувають профспілки

Пільгові пенсії. За словами заступника голови ФПУ Василя Андреєва, є загроза праву на дострокову пенсію за Списками №1 і №2 для працівників важких, шкідливих і небезпечних виробництв.
Гарантії за шкідливі умови. Під ризиком — скорочений робочий час, додаткові перерви, лікувально-профілактичне харчування, додаткові відпустки й доплати, якщо вони не будуть прямо закріплені в законі.
Громадський контроль. ФПУ вважає, що закон розмиває право профспілок на контроль за безпекою праці та представництво працівників перед роботодавцем.
Звуження прав. На думку профспілок, документ погіршує рівень захисту порівняно з КЗпП і Законом «Про охорону праці» від 14.10.1992 №2694-XII, що суперечить ст. 22 Конституції.

ФПУ водночас наголошує, що підтримує оновлення законодавства про безпеку праці й готує власні зміни до закону — навіть на випадок, якщо його буде підписано. Остаточне рішення щодо підписання чи ветування закону ухвалює Президент; до набрання законом чинності роботодавці продовжують діяти за чинними нормами про охорону праці.

Кого це стосується

роботодавців, особливо в металургії, енергетиці, гірництві, хімічній і нафтогазовій галузях;
фахівців з охорони праці та кадровиків, які планують перехід на нову систему управління ризиками;
працівників зі шкідливими умовами праці та атестованими робочими місцями;
профспілкові організації підприємств.

Практичні поради

Не змінюйте пільги заздалегідь. Доки закон не підписано й не набрав чинності, діють КЗпП, Закон «Про охорону праці» та чинні колективні договори — доплати, відпустки й скорочений час за шкідливі умови зберігаються.
Стежте за рішенням Президента. Можливі сценарії — підписання, вето з пропозиціями або повернення до Ради. Від цього залежать строки переходу на нові правила.
Готуйтеся до оцінювання ризиків уже зараз. Незалежно від долі закону, європейський підхід до ідентифікації небезпек — тенденція, яка лишиться: проведіть інвентаризацію робочих місць, атестацій та інструкцій.
Перевірте колективний договір. Гарантії, закріплені в колдоговорі, дають додатковий захист працівникам і передбачуваність роботодавцю.
Документуйте атестацію робочих місць. Для працівників, які розраховують на пільгову пенсію, важливо мати підтверджений спеціальний стаж.

Джерела

Потрібна консультація? Юристи АО «Лобі-консалтинг» допоможуть оцінити, як новий закон про безпеку праці вплине на ваше підприємство, переглянути колективний договір і підготуватися до оцінювання ризиків. Звертайтеся: lobby-consulting.com.