Верховний Суд оприлюднив черговий огляд судової практики Касаційного господарського суду — цього разу за серпень 2026 року. І хоча документ охоплює кілька напрямів, найбільше уваги привертають позиції, що стосуються нерухомості та землі. Для власників бізнесу, які купують, орендують чи вносять майно до статутного капіталу компанії, ці висновки — не абстрактна теорія, а конкретний орієнтир, як тепер оцінюватимуть їхні угоди суди.
Розповідаємо, на що варто звернути увагу.
Іпотека «йде» за майном, а не за власником. Суд нагадав: якщо нерухомість перебуває в іпотеці, це обтяження зберігає чинність незалежно від того, скільки разів об’єкт перепродали. Формальна відсутність запису про іпотеку в документах продавця або запевнення «майно чисте» — недостатня підстава для спокою покупця. Перед підписанням договору варто самостійно перевіряти об’єкт у державних реєстрах, а не покладатися лише на слова іншої сторони.
«Добросовісний набувач» — не завжди захищений. Окрема позиція стосується ситуації, коли нерухомість вносять до статутного капіталу компанії, а щодо особи, яка це майно вносила, уже є рішення суду про його витребування. Верховний Суд вказав, що за таких обставин компанія-набувач не обов’язково вважатиметься добросовісною — навіть якщо формально угода виглядає бездоганно. Це важливий сигнал для бізнесу: перевіряти варто не лише безпосереднього контрагента, а й історію майна — чи не було щодо нього спорів, арештів або судових рішень у минулому.
Зміни до договорів оренди землі потребують чіткої фіксації. Суд також розглянув спір про визнання укладеною додаткової угоди про зміну умов оренди землі. Висновок практичний: усні домовленості або листування без належного оформлення не гарантують, що зміну умов оренди — строку, ціни, цільового призначення — визнають дійсною. Будь-які корективи до договору оренди варто оформлювати письмово й реєструвати належним чином.
Забудова земель водного фонду — під пильним контролем. Ще одна позиція стосується можливості розміщення на землях водного фонду споруд, які не є капітальними. Питання актуальне для бізнесу, що планує розміщувати тимчасові об’єкти (павільйони, майданчики, невеликі споруди) поблизу водойм: категорія земельної ділянки й цільове призначення й надалі залишаються визначальними, і навіть некапітальна забудова може викликати питання з боку контролюючих органів.
Що це означає на практиці? Судова практика поступово звужує можливості покладатися на формальну «чистоту» документів і все більше уваги приділяє реальній історії об’єкта та добросовісності учасників угоди. Перевірка нерухомості перед купівлею, орендою чи внесенням до статутного капіталу компанії сьогодні означає не одну виписку з реєстру, а комплексний аналіз: історію переходу прав, наявність обтяжень, судових спорів і цільового призначення ділянки.
Якщо плануєте угоду з нерухомістю — купівлю, оренду чи інвестицію в об’єкт для бізнесу — краще перевірити ризики заздалегідь, ніж з’ясовувати їх у суді. Команда «Лобі-консалтинг» проводить правовий аудит об’єктів нерухомості та повний супровід угод: від перевірки документів до реєстрації права власності. Детальніше про послугу — на сторінці «Супровід угод з нерухомістю», а для консультації напишіть нам через сторінку контактів.