Час в укритті під час тривоги: коли оплачувати повністю, а коли оформлювати простій — роз’яснення Держпраці

20 жовтня 2026 року Держпраці (допис Київського управління, про який повідомив kadroland) ще раз відповіла на часте запитання роботодавців: чи можна не оплачувати повністю час, коли працівники під час повітряної тривоги перебувають в укритті, але продовжують працювати. Відповідь служби — ні: якщо працівник в укритті фактично виконує свої обов’язки, оплата здійснюється на загальних підставах.

Що пояснила Держпраці

Позиція Держпраці складається з двох сценаріїв, і саме від них залежить, як оформлювати й оплачувати час тривоги:

Робота триває в укритті. Якщо працівник зберігає можливість виконувати трудові обов’язки й фактично їх виконує (наприклад, працює з ноутбука, веде документи, консультує клієнтів телефоном), простій не оголошується, а час оплачується так само, як звичайний робочий час. Зменшувати оплату в такому разі підстав немає.
Робота неможлива. Якщо в укритті виконувати роботу неможливо, роботодавець оформлює простій. Ще в липні 2025 року Східне міжрегіональне управління Держпраці роз’яснювало, що простій не з вини працівника оплачується не нижче двох третин тарифної ставки (окладу) за ст. 113 КЗпП, а трудовий чи колективний договір може передбачати більшу оплату.

Окремо Держпраці нагадувала: якщо простій виник через ситуацію, небезпечну для життя чи здоров’я працівника або людей навколо, і працівник у цьому не винен, за ним зберігається середній заробіток (ст. 113 КЗпП). Для бюджетних установ на період воєнного стану діє особливість: керівник може самостійно визначати розмір оплати простою в межах фонду оплати праці, але не нижче двох третин ставки (постанова КМУ від 07.03.2022 № 221).

Чому це актуально саме зараз

Правила роботи під час тривог змінюються: за постановою КМУ від 04.09.2026 № 1092 (зі змінами, внесеними постановою № 1128) до 4 грудня 2026 року діє перехідний період для підприємств без укриття, які працюють під час «жовтого» рівня загрози за погодженням із трудовим колективом. Після цієї дати, як пишуть фахові видання, такого погодження буде недостатньо — потрібне реальне укриття або безпечний простір. Отже, кількість годин, які працівники проводитимуть в укриттях, може зрости, а з нею — і питань щодо табеля та оплати.

Кого це стосується

роботодавців усіх форм власності, зокрема ФОП із найманими працівниками;
бухгалтерів і кадровиків, які ведуть табель обліку робочого часу та нараховують зарплату;
працівників, яких під час тривог відправляють в укриття.

Практичні поради роботодавцям

Визначте внутрішній порядок. Закріпіть у наказі чи правилах внутрішнього трудового розпорядку, хто і як може працювати в укритті, а хто ні (наприклад, виробничий персонал біля обладнання).
Розмежовуйте робочий час і простій. Простій оформлюйте наказом із зазначенням причини та періоду; не «списуйте» в простій години, коли людина фактично працювала.
Фіксуйте час тривог. Ведіть журнал або облік тривалості перебування в укритті — це допоможе обґрунтувати нарахування під час перевірки.
Перевірте договори. Якщо колективний чи трудовий договір передбачає вищу оплату простою, застосовуйте саме її.
Готуйтеся до 4 грудня. Перевірте наявність укриття чи безпечного простору та порядок оповіщення, адже після закінчення перехідного періоду робота без них під час тривоги буде проблемною.

Зверніть увагу: роз’яснення Держпраці не є нормативними актами, а остаточну оцінку конкретної ситуації дає суд. Тому спірні випадки краще врегульовувати письмово й заздалегідь.

Джерела

Потрібна консультація? Юристи АО «Лобі-консалтинг» допоможуть налаштувати порядок роботи під час тривог, оформити простій і перевірити кадрові документи. Звертайтеся: lobby-consulting.com.