3 листопада 2026 року фахове видання 7eminar опублікувало розбір того, хто і на яких підставах може перевіряти бізнес щодо роботи під час повітряної тривоги та які санкції реально загрожують підприємству. Тема особливо актуальна напередодні 4 грудня 2026 року — дати, після якої перехідне правило постанови КМУ від 04.09.2026 №1092 про погодження роботи з трудовим колективом за відсутності укриття більше не діятиме.
Хто перевіряє
Контроль здійснюють два органи:
- Держпраці — додержання законодавства про працю та охорону праці, зокрема безпечні умови під час тривоги, інструктажі, оформлення трудових відносин;
- ДСНС — вимоги цивільного захисту: укриття, безпечний простір, таблички, оповіщення, порядок дій персоналу. Обстеження захисних споруд ДСНС проводить за Порядком №138 у редакції постанови КМУ від 15.10.2026 №1288.
Орендар відповідає за свій об’єкт і порядок дій працівників, балансоутримувач — за саме укриття та розрахунки безпечного простору.
Коли можуть прийти
Постанова КМУ від 13.03.2022 №303 на час воєнного стану припиняє планові та позапланові перевірки. Винятки для позапланових заходів: за рішенням суду, за заявою самого підприємства, для перевірки виконання раніше виданих приписів, а також за зверненням особи про шкоду її правам, життю чи здоров’ю за наявності загрози. Отже, скарга працівника, якого змушували працювати під час тривоги без укриття, може стати підставою для позапланової перевірки. Для Держпраці додатково діє стаття 16 Закону №2136-IX (неоформлені трудові відносини, незаконне звільнення, мобінг тощо).
Важливо: обстеження захисних споруд ДСНС проводить за окремою процедурою, тому мораторій постанови №303 на нього не поширюється. З 21 жовтня 2026 року таке обстеження можуть провести навіть без присутності керівника балансоутримувача — з фотофіксацією та витребуванням документів.
Що вимагатимуть
- укриття, споруду подвійного призначення або безпечний простір із розрахунками;
- до 4 грудня 2026 року за відсутності укриття — погодження з трудовим колективом (на практиці — протокол загальних зборів);
- таблички 100×60 см за постановою КМУ №1128;
- наказ про порядок дій персоналу за жовтого та червоного рівнів загрози і відповідальну особу;
- інструкції, журнали інструктажів, підписи працівників про ознайомлення.
Які штрафи передбачені
- порушення вимог охорони праці — 340–680 грн (ч. 5 ст. 41 КУпАП), невиконання вимог Держпраці — 850–1700 грн (ст. 188-6 КУпАП);
- невиконання законних вимог ДСНС — 3400–6800 грн, перешкоджання — 6800–10 200 грн, повторно протягом року — 10 200–17 000 грн (ст. 185-14 КУпАП);
- порушення щодо доступу до захисної споруди та її утримання — від 1700 до 8500 грн (ст. 175-3 КУпАП);
- недопуск інспектора Держпраці — штраф за ст. 265 КЗпП (у трикратному розмірі мінімальної зарплати, а щодо перевірки неоформлених відносин — у шістнадцятикратному).
Окремого штрафу за сам факт роботи під час тривоги законодавство не містить. Зупинити роботу підприємства можна лише за рішенням адміністративного суду за позовом ДСНС. Водночас у разі травмування чи загибелі людей можлива кримінальна відповідальність за ст. 271 або ст. 270-2 КК України.
Практичні поради
- Зберіть в одну папку документи на укриття чи розрахунки безпечного простору, накази, протокол зборів колективу (якщо застосовуєте перехідне правило), фото табличок, журнали інструктажів.
- Призначте особу, яка зустрічає інспектора, і визначте, хто підписує акт.
- Під час перевірки звіряйте службове посвідчення та направлення інспектора, надавайте лише документи щодо предмета перевірки, ведіть власну фото- чи відеофіксацію.
- Не підписуйте акт без зауважень, якщо не згодні, і подавайте письмові заперечення у строк.
- Не розраховуйте на погодження колективу після 4 грудня 2026 року та не поширюйте його на червоний рівень загрози.
Джерела:
Потрібна консультація? Юристи АО «Лобі-консалтинг» допоможуть підготувати документи щодо роботи під час тривоги, супроводять перевірку Держпраці чи ДСНС та оскаржать акт або припис. Звертайтеся: lobby-consulting.com.