Вимкнули світло — простій: роботодавець має оплатити щонайменше 2/3 окладу (роз’яснення Держпраці)

28 жовтня 2026 року Управління інспекційної діяльності Держпраці у Вінницькій області нагадало роботодавцям: якщо через відключення електроенергії неможливо організувати роботу, слід оформити простій, а час простою — оплатити працівникам щонайменше у розмірі двох третин посадового окладу (тарифної ставки). В умовах відключень електроенергії це питання актуальне для багатьох підприємств і ФОП-роботодавців по всій країні.

Що нагадала Держпраці

Відсутність світла — обставина, яка не залежить від працівника. Якщо через неї зупиняється виробництво, обладнання чи робота з комп’ютерами і працівник фізично не може виконувати свої трудові обов’язки, роботодавець може оголосити простій. Ключові вимоги:

простій має бути належно оформлений розпорядчим документом керівника (як правило, наказом) із зазначенням причини, періоду, підрозділів чи працівників, яких він стосується;
час простою не з вини працівника оплачується не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого розряду (окладу) — це гарантія статті 113 Кодексу законів про працю України;
не оплачувати такий час або оформлювати його як «відпустку без збереження зарплати» без заяви працівника роботодавець не має права.

Поняття простою закріплено у статті 34 КЗпП: це зупинення роботи через відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотну силу чи інші обставини.

Кого це стосується

роботодавців (юросіб і ФОП), у яких робота залежить від електроенергії — виробництво, сфера послуг, офіси без резервного живлення;
кадровиків і бухгалтерів, які оформлюють накази, ведуть табель обліку робочого часу та нараховують зарплату;
працівників, яким за час без світла не нараховують оплату або пропонують «відпрацювати» його пізніше без належного оформлення.

Які є альтернативи простою

Простій — не єдиний варіант. Як зазначають фахові видання, роботодавець може:

забезпечити резервне живлення (генератор, зарядні станції, ноутбуки з автономною роботою) — тоді простою немає і працівник отримує зарплату в повному обсязі;
змінити режим роботи — зсунути початок і кінець робочого дня чи перерву відповідно до графіків відключень, дотримавшись процедури повідомлення працівників;
перевести працівників на дистанційну роботу (ст. 60-2 КЗпП), якщо характер роботи це дозволяє і працівник може працювати з місця, де є світло та зв’язок.

Кожен із цих варіантів має бути оформлений документально — усні домовленості не захистять ні роботодавця під час перевірки, ні працівника у спорі.

Практичні поради роботодавцям

Видайте наказ про простій одразу після того, як стало зрозуміло, що роботу виконати неможливо; вкажіть причину (відключення електроенергії), дату й години, перелік працівників і розмір оплати.
Зафіксуйте факт відключення: збережіть графік оператора системи розподілу, акт або службову записку — це підтвердження обґрунтованості простою.
Відобразіть простій у табелі окремо від відпрацьованого часу та нарахуйте оплату не менше 2/3 окладу (тарифної ставки) за ці години.
Не змішуйте простій із відпустками: відпустка без збереження заробітної плати надається лише за заявою працівника.
Передбачте правила на зиму наперед: положення про режим роботи під час відключень, порядок переходу на дистанційну роботу, резервне живлення. Це знижує ризик штрафів за порушення трудового законодавства.

Порада працівникам

Якщо під час відключень вас відпускають додому, а оплату не нараховують, попросіть ознайомити вас із наказом про простій і перевірте розрахунковий лист. Невиплата оплати за час простою не з вини працівника — підстава для звернення до роботодавця, Держпраці або до суду. Нагадаємо, що раніше ми писали також про оформлення простою через обстріли та під час повітряних тривог.

Джерела

Потрібна консультація? Юристи АО «Лобі-консалтинг» допоможуть оформити простій, змінити режим роботи чи перевести працівників на дистанційну роботу без ризику штрафів, а також захистити права працівника у трудовому спорі. Звертайтеся: lobby-consulting.com.