Звільнення за допис у Facebook: Верховний Суд залишив у силі поновлення викладачки (справа № 128/2223/24)

29 жовтня 2026 року фахові видання звернули увагу на постанову Верховного Суду від 30 вересня 2026 року у справі № 128/2223/24 (провадження № 61-14724ск25). Суд залишив у силі рішення про поновлення на роботі доцентки, яку університет звільнив за дописи у Facebook як за аморальний проступок. Справа — гарне нагадування для роботодавців: звільнення «за поведінку» вимагає конкретних доказів, а не загальної оцінки.

Що сталося

За даними 7eminar.ua, у доцентки Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова виник конфлікт зі студентами під час подій, пов’язаних із виборами представників студентства. Після цього на її особистій сторінці у Facebook з’явилися відео та фото студентів з образливими написами. Університет розцінив це як аморальний проступок, несумісний із продовженням роботи, і звільнив її за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України.

Вінницький районний суд Вінницької області (рішення від 04.07.2025) визнав звільнення таким, що відбулося з порушенням КЗпП, скасував наказ, поновив працівницю на посаді та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу. Вінницький апеляційний суд (постанова від 23.10.2025) з цим погодився. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі ВС залишила касаційну скаргу університету без задоволення.

Які позиції нагадав Верховний Суд

Працівники з виховною функцією (вчитель, педагог, викладач) мають відповідати підвищеним морально-етичним вимогам, і за недостойну поведінку їх справді можна звільнити за п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП.
Підставою є не будь-який аморальний проступок, а лише такий, що несумісний із продовженням саме цієї роботи. Суд оцінює це з урахуванням конкретних обставин справи.
Звільнення не може бути правильним, якщо воно ґрунтується лише на загальній оцінці поведінки працівника, не підтвердженій конкретними фактами.
У спорах про звільнення саме роботодавець має довести, що звільнення відбулося без порушення трудового законодавства; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК).

Важливий нюанс: у касаційній скарзі університет оскаржував переважно процесуальні питання (відмову в долученні нових доказів, виклику свідків, відвід суддів). Аргументів проти висновків судів про порушення КЗпП у скарзі не було, тому ВС їх по суті не переоцінював. Отже, вирішальним став програш роботодавця вже в першій інстанції — через нестачу доказів. Як зазначає 7eminar.ua, суд першої інстанції вказав, що заяви студентів і результати службового розслідування самі по собі не замінюють доказування конкретних дій.

Кого це стосується

закладів освіти всіх рівнів — шкіл, коледжів, університетів, позашкільних закладів;
роботодавців, які розглядають звільнення за поведінку працівника в соцмережах або поза робочим часом;
кадровиків і юристів, що готують службові розслідування та накази;
працівників, звільнених «за допис», — для оцінки перспектив оскарження.

Практичні поради роботодавцю

Зафіксуйте допис належно: скриншоти з датою та URL, протокол огляду інтернет-сторінки, за потреби — нотаріальне посвідчення або висновок експерта. Підтвердьте авторство (що допис зроблено саме з акаунта працівника і саме ним).
Збирайте докази до наказу, а не під час суду. Нові докази в апеляції приймаються лише у виняткових випадках (ч. 3 ст. 367 ЦПК) — саме на цьому університет і «спіткнувся».
Обґрунтуйте несумісність: у наказі та матеріалах розслідування поясніть, чому саме цей проступок унеможливлює подальше виконання виховних функцій.
Пам’ятайте про сферу застосування: п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП — спеціальна підстава для працівників із виховними функціями. Для інших працівників допис сам по собі не є підставою для звільнення.
Дотримуйтеся процедури та строків, отримайте пояснення працівника, перевірте наявність гарантій (зокрема щодо членів профспілки).
Оцініть ризики: у разі поновлення доведеться виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).

Порада працівнику

Якщо вас звільнили за допис чи «аморальний проступок», зверніть увагу, чи наведено в наказі конкретні факти та докази. Строк звернення до суду у справах про звільнення — один місяць з дня вручення копії наказу (ст. 233 КЗпП).

Джерела:

Потрібна консультація? Юристи АО «Лобі-консалтинг» допоможуть оцінити законність звільнення, підготувати службове розслідування й доказову базу або представлять ваші інтереси в трудовому спорі. Звертайтеся: lobby-consulting.com.