Президент підписав новий закон про безпеку та охорону здоров’я працівників №5007-IX: що зміниться для роботодавців

9 листопада 2026 року Президент України підписав Закон «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі» від 12.10.2026 №5007-IX (законопроєкт №10147). Того ж дня Верховна Рада отримала підписаний документ. Закон замінить Закон «Про охорону праці», що діє з 1992 року. За повідомленням «Голосу України», офіційний текст має бути опубліковано 10 листопада 2026 року.

Нагадаємо: Рада ухвалила закон 12 жовтня, після чого профспілки закликали Президента ветувати його. Закон підписано — тож роботодавцям варто почати планувати перехід до нових правил.

Коли нові правила запрацюють

Строк прив’язано не до календарної дати, а до воєнного стану: згідно з п. 1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» закон набирає чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. З цього ж дня втратить чинність Закон «Про охорону праці». Кабмін має протягом року з дня опублікування закону привести свої акти у відповідність і прийняти потрібні підзаконні акти — тобто нові процедури почнуть з’являтися вже найближчим часом.

Кого стосується

Усіх роботодавців незалежно від форми власності та виду діяльності — підприємств, установ і ФОП, які мають найманих працівників. Поняття «працівник» широке: воно охоплює й осіб, які працюють без формального трудового договору, а також тих, хто проходить у роботодавця навчання чи практику (крім домашніх працівників, самозайнятих осіб і членів фермерського господарства). Закон не поширюється на військовослужбовців, поліцейських та осіб зі спеціальними званнями. На цивільно-правові договори — у визначених ним випадках, зокрема щодо підготовки осіб, які працюють з обладнанням роботодавця або в його робочих зонах.

Що змінюється для роботодавців

• Уповноважені замість служби охорони праці (ст. 15). Понад 300 працівників (або понад 50 — у разі робіт підвищеної небезпеки) — уповноважений структурний підрозділ; понад 50 — уповноважена особа або підрозділ; до 50 — уповноважена особа, підрозділ або сторонній надавач послуг. Залучення стороннього надавача не звільняє роботодавця від відповідальності.
• Управління професійними ризиками (ст. 16): ідентифікація небезпек, оцінювання ризиків, план заходів для їх зниження до прийнятного рівня, контроль. Пріоритет — колективні засоби захисту перед індивідуальними. Окремо — облік усіх інцидентів і з’ясування їхніх причин (ст. 6).
• Роботи підвищеної небезпеки (ст. 11, 18) — лише за наявності страхування працівників (клас 1) або дозволу чи зареєстрованої декларації. Дозвіл видається безоплатно й діє безстроково; незалежний аудит системи управління безпекою — не рідше одного разу на п’ять років.
• Медогляди (ст. 19) — за рахунок роботодавця, у робочий час зі збереженням оплати; для працівників до 21 року — щороку. Працівника, який відмовився від огляду, можна відсторонити без збереження зарплати.
• Навчання (ст. 20) — за рахунок роботодавця; якщо і повторна перевірка знань незадовільна, роботодавець має право розірвати трудовий договір.

Права працівників

Працівник не несе фінансових витрат, пов’язаних з безпекою праці, має право відмовитися від роботи в разі загрози життю і здоров’ю та захищений від дисциплінарних заходів за повідомлення про нещасний випадок чи небезпечну подію (ст. 26). Ті, хто залишив робоче місце через серйозну й неминучу небезпеку, відповідальності не несуть (ст. 22).

Штрафи (ст. 35)

Закон передбачає 14 підстав для штрафів — від 1 до 20 мінімальних заробітних плат, зокрема:

• невизначення уповноваженого — 5 МЗП;
• непроведення оцінювання професійних ризиків — 2 МЗП за кожне робоче місце;
• непроведення обов’язкових медоглядів чи навчання — 1 МЗП за кожного працівника;
• непроведення розслідування нещасного випадку чи профзахворювання — 10 МЗП за кожного працівника;
• неповідомлення про нещасний випадок, що призвів до тяжких травм або смерті, — 20 МЗП за кожного працівника.

Що робити зараз

• Ознайомтеся з офіційним текстом після публікації та відстежуйте проєкти підзаконних актів Кабміну.
• Визначте, хто виконуватиме функції уповноваженого: власний працівник, підрозділ чи зовнішній надавач послуг.
• Почніть інвентаризацію небезпек і робочих місць — це основа майбутнього оцінювання ризиків.
• Перевірте графіки медоглядів і навчання, особливо для працівників до 21 року та зі шкідливими умовами праці.
• Якщо виконуєте роботи підвищеної небезпеки, оцініть, що доцільніше: страхування чи дозвіл/декларація.
• Пам’ятайте: до набрання чинності новим законом діють вимоги Закону «Про охорону праці», і за їх порушення відповідальність не скасовано.

Джерела: «Голос України»; Kadroland. Раніше на сайті: ухвалення закону Радою, вимога профспілок про вето.

Потрібна консультація? Юристи АО «Лобі-консалтинг» допоможуть оцінити, що зміниться саме для вашого бізнесу, і підготувати план переходу на нові правила. Звертайтеся: lobby-consulting.com.